Мені так хочеться у Крим
Спостерігати з берега світанки.
Вже так сумується за ним,
Там хочеться побачить вишиванки.
Так хочеться торкнутися води
І політать на білих хвилях.
Я хочу повернутися туди
На українських вже вітрилах.
Так хочеться побачити віночки
На тих голівоньках кримчан,
Почуть навкруг оті дзвіночки,
Що тут вже не панує руський хан.
Я так сумую за горами,
Бо поряд з ними часто я була.
Вони стоять немов ті храми
Під спів старого кобзаря.
Я буду вірить у майбутнє,
Надія ж, знайте, не згаса!
А Крим – це місце незабутнє,
Він – українськая земля!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557191
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.02.2015
автор: АнастасіяZ