Ти завітай колись до мене в сон
Й побачиш, як спокійно й хороше у ньому,
Ти додасиш сюди ще радості з добром -
І все так дивно, хоч і напівсвідомо.
Ти завітай колись до мене в сон,
Не стукаючи, без прохань і без запрошень.
І не дивись, що рання зірка за вікном,
Що скоро сон пройде - зайди хоча б на трошки.
Ти завітай колись до мене в сон,
Якщо й останній буде він у цьому світі.
Зігрій ще раз своєї посмішки теплом,
Ще раз пройдись зі мною поміж квітів.
Ти завітай колись до мене в сон...
Нічого не питай і не кажи нічого...
Бо хто зна, що в житті нам судиться обом...
Для мене ж буде це ковток води в дорозі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557004
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.02.2015
автор: Viktori@ Tanja