***
Як не читаємо, то й не почують.
Ліра і Муза взаємоіснують,
не помічаючи пару свою.
Рими, на щастя, не патентують.
Щастя, до речі, не у раю.
***
Копіюйте найбіліші вірші,
забирайте рими у нікчеми,
критикуйте оди і поеми...
Я, не претендуючи на більше,
патентую заборонні теми.
***
Минає мрія. Тільки у поета –
і воїна, і інколи – естета,
вона минає гамою октав
на партитурі іншого сюжету,
який він сам собі намалював.
***
Відомих люблять і читають.
Нечитаних не помічають.
Недоторка́них не чіпають,
а обминають і мовчать.
О, непомічені поети,
як легко канути у Лету.
І тільки наші силуети
усе до ирію летять.
***
Не забуваючи про Бога,
прошу у неба лиш одного:
–[i] нехай скоромного зеро,
але огрань моє перо
супроти ворога земного[/i].
***
Душа поета ще на злеті
міняє обриси свої.
Так і поезія безсмертна.
І як її таку уперту
не взяти в лицарські рої?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556907
Рубрика: Поетична мініатюра
дата надходження 03.02.2015
автор: I.Teрен