Я рада, що в житті знайшла
Оту пір’їну, що співає,
Що від журби нутро звільняє,
Здіймає два моїх крила.
Під ноги Бог її поклав,
Коли долала долі поле
І слізьми мила серце голе -
Утішити мене бажав.
З тих пір летять птахи-думки,
Лягають римами у вірші.
Між ними кращі є і гірші –
Душі невипиті струмки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556862
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.02.2015
автор: Крилата (Любов Пікас)