Тихим відлунням "кохаю"
Сни мої знову тривожить.
Тільки й сама я не знаю -
Серце почути чи зможе?
Спогади, мов павутиння -
Вибратись з нього так важко!
Стало кохання вже тінню -
Це не моя тепер казка.
Щось не збулось, а щось сталось -
Навіть жалю не лишилось:
Зникло... і не попрощалось,
Полем життя покотилось.
Тихим відлунням "кохаю",
Може, й твої сни тривожить.
Тільки тепер я вже знаю -
Нас догукатись не зможе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556705
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.02.2015
автор: Радченко