Якщо зібравсь у вирій відлітати,
В далекі і незвідані краї,
Тебе в дорогу проводжає мати,
Дає в хустинці грудочку землі…
Сльозу стирає фартушком стареньким,
Бо ж знає, що заставила нужда,
Слова поради дорогої неньки:
Щоб повертався завжди до гнізда…
Як біль розлуки залетить у горло,
Захочеш вити, бо кругом чужі,
Згадай домашнє золотисте поле,
Дістань хустинку з грудкою землі.
І пригадай свій дім і свою землю,
Садок вишневий, запах полину,
Не дай Бог лиха - зразу повідомлю,
Ти ж від’їжджаєш сам на чужину.
Не забувай, одна лишаюсь в хаті,
І кожен рік хвилиною майне,
Ти пам’ятай, що є старенька мати
І Україна в тебе, сину, є!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556585
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.02.2015
автор: Віталій Назарук