Туман!.. Такого – не було!
А де ж хрещенськії морози?
На сході – терористські грози.
Й Сахару снігом замело?
Перевернувся світ, овва!
Який абсурд! Останні яви.
Вселився в карлика диявол.
Невже вже третя світова?
На троні – кривда і брехня.
Цар – не святий. То де ж месія?
Невже загарбниця Росія
братерства сад зведе до пня?
Урвався праведний терпець.
В овець вселяється лукавий.
Тож заступися, Боже правий.
Коли вже Путлєру капець?
І кожен хоче щось сказать,
можливо, й крикнути запекло,
що розширяється тут пекло –
планета вже, немов казан!
Суцільний стелиться дурман.
Покірний вміє лиш молитись,
свобідний – за свободу битись,
та світом гоготить обман!
Без каяття – нема життя.
Без боротьби – ладу не буде.
Допоки правитимуть юди,
єднаймося за майбуття!
І прийде праведна весна
на поле хлібне й поле мінне.
І мир наступить неодмінно,
і світла буде далина!
У світі вже почуті ми.
Весна наступить українська
на враже путлєровське військо.
І буде справедливий мир!
Мій Боже, єдність онови.
Прости усім діла гріховні.
Народ мій оздоров духовно –
на світлу путь благослови!
19.01.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556368
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 01.02.2015
автор: Олександр ПЕЧОРА