А там – війна. А я танцюю танго.
А світ летить з котушок – у безодню.
Як жити? І як думати про Завтра?
Якщо тепер і тут – ТАКЕ Сьогодні?
2015-01-04
[i]Війни у світі точаться завжди. Одначе мене то мало обходить, поки не зачепить [b]безпосередньо[/b]. І от тоді я починаю волати про несправедливість світу, дорікати Богу за те, що покинув мене і мою країну, взивати до Його справедливості…
Коли біль людини, яку я ніколи не бачила, болітиме мені так само, як мій власний – отоді і припиняться війни.
[/i]
2015-02-01
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556146
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.01.2015
автор: Анно Доміні