***

Склювали  горобці  мою  калину,
Лишились  лише  гілочки  сухі.
Сердешну  розпинають  Україну,
До  болю  і  страждань  сліпі  й  глухі.

Поцілили  підступно  знов  у  спину,
Як  Каїн  Авеля  удавані  брати.
Як  і  колись  вбивають  Україну,
Безбожні  і  безжалісні  кати.

Нестерпний  сум  і  туга  серце  крає,
Як  нищать  мою  рідну  Батьківщину.
Та  українців  ворог  не  зламає.
Заступиться  Господь  за  Україну.

До  Бога  припадаю  на  коліна:
-"Помилуй  Україну  і  спаси!"
Не  кров  хай  червоніє,  а  калина,
В  країні  неповторної  краси.

Т.  Семенченко

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555938
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.01.2015
автор: Тетяна Семенченко