Були, колись надії, й сподівання……

Я  схожий  на  те  дерево  осіннє
Яке  стоїть  у  жовтому  вбранні
Вже  не  нагріє  сонячне  проміння
А  треба  ще  дожити  до  весни

Та  не  нагріло  мене  сонечко  весняне
І  дерево  життя  ,вже  не  розквітне  знов
Весна,  чому  прийшла  ти  рання?
Й  навіщо  забрала  мою  любов?

Може  впадуть  із  дерева  плоди  осінні
І  пагонами    в  землю  проростуть
А  дерево  життя--  воскресне  знову
А  мені  сили  і  наснаги  придадуть....

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555928
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.01.2015
автор: Олег М.