http://lingualeo.com/ru/jungle/kaleida-think-318435#/page/1
(навіяне)
В обіймах сонячних серпневого світанку,
Кохай, цілуй, як квітку ранок росяний,
Нектар такий п’янкий, медовий, до останку
Смакуй, а потім - в Рай ногами босими…
Врятуй мене під час мого гріхопадіння,
Не відпускай, тримай в долонях трепетно!
Танок шалених почуттів, і рук тремтіння,
Обійми тішать тіло ніжним легітом…
Якщо думками будеш завжди ти зі мною,
Я буду оберегом і приватним раєм,
Всі негаразди кануть в Лету, за водою
назавжди зникнуть в далечінь безкраю…
Не скривджу жодним словом серце, добре й ніжне,
І буду завжди усміхатись сонячно.
Дарма, що за вікном буває дощ капіжний,
В моїх очах завжди - веселі соняхи…
Не відпускай, тримай в обіймах аж до ранку -
В твоїх долонях, ніби човен в гавані.
Нас пристрасть знову поєднає на світанку,
Гарячі й щирі почуття, не вдавані…
Спустилося з небес до нас палке кохання,
І вітром почуття скуйовдили волосся,
В обіймах сонячних серпневого світання,
Цілуй мене, як квітку ранок росяний…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555864
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.01.2015
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО