Душа пелюстки, з норду вітер -
закономірності тандем,
близькі такі й настільки ж різні,
стосунки їхні - постмодерн...
Вона так жде, що він прилине
і теплим словом обійме,
заради неї все покине ,
на південь милу понесе...
А він ввірветься в тихий вечір,
зірвЕ та кине любу в вир,
холодний подих ніжні плечі
цілунком обпече німим...
І не спита про диво-мрії,
а чи не здужає вона,
закрутить, пожене, повіє
від снів, де марилась весна...
Йому - своє. А їй -що мусить...
Така вже доля, тож лети...
Занадто різні... Плюс і мінус.
І їм від цього не втекти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555848
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 30.01.2015
автор: Іванюк Ірина