Я дарувала,любий,тобі сонце,
Тиж мені ясні зорі з неба діставав,
Ти заглядав у мої волошкові очі,
Й кохав мене,без памяті кохав!
Про все забувши ,поєдналися дві долі,
Серця,твоє й моє,лиш вигравали в такт,
Немов в саду Едемському з тобою були,
Ми линули туди коханням,на вітрах!
З тобою ми у двох в пустелі- буревії,
В обіймах вигравали пісню на пісках,
Роса оазису манила -від неї ми пяніли,
Кохання мить у далеч нас несла!
Та мить,одна лиш мить-чаклунка,
Цілунків жменю в келихи наллє,
Зєднає нас обох,як дві жаринки,
Яке ж то щастя,любий,що ти у мене є!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555761
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.01.2015
автор: Леся Утриско