Пробач

Я  все  пробачив,
Тепер  себе  пробач.
І  крізь  туман  не  бачив
Що  нас  давно  нема.

Ти  головне  не  плач  -  
Залиш  для  щастя  сльози.
Коли  прийде  зима,
А  після  неї  грози  -  
Ти  лиш  себе  пробач.

Може,  жили  би  в  казці,
Без  болю  і  невдач.
Ми  їх  ховали  в  масці...
Та  все  ж  тебе  пробачив,
І  ти  себе  пробач.

Тож  придивись  у  зорі,
Которі  нас  чекають.
Відкрийся  і  зобач
Як  все  вони  прощають,
І  ти  себе  пробач.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555512
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.01.2015
автор: Altus Celis