Хтось продає хвилини для піщаних годинників життя,
кожному свою кількість дрібних піщинок-надій,
а хтось купує години нашого існування,
в кожного свою кількість ударів-подихів серця-душі.
Всі ми герої до деталей продуманої п’єси:
хтось улюбленець досвідченого ляльковода –
сипле жменями повітряні поцілунки в повний зал театру імені Себе,
а хтось збирає крихти усмішок зі сцени після чужих аншлагів,
коли важким усвідомленням недоцільності перед прагненнями
падає важка запилена безнадією завіса.
Турніри інтелекту, презентації супер-масок, ігри розуму та годинників…
А може суть гри тільки в тому, що буде після того, як вона закінчується?
– Пішаки та королі після гри опиняються в одній коробці…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555199
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 27.01.2015
автор: Uliana0711