Між нами межа.
Назавжди. На весь вік.
Я – жінка чужа,
Ви – чужий чоловік.
Порожній вокзал.
Зачинавсь новий день.
Викрешував жар
Солов’їних пісень.
Село – за вокзалом,
Росні спориші…
Ніколи не знала
Рідніше душі!
А серденько «тьох!»
І до серця тремтить.
Вокзал цей на двох
І одна лише мить
Закреслить розлуки,
Вхопитись за мить…
А потяг вже стука,
А потяг летить.
Душа найрідніша
Зникає в імлі…
Не стрінемось більше
На грішній землі…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554950
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.01.2015
автор: Ніна Третяк