- Забув милесенький про мене... -
В сльозах крізь розпач шепочу.
Шматую серце… - Все з-за тебе! –
У ступі горечко товчу.
Регоче Місяць над коханням…
Знущання променем розлив.
Не знає він, що ті зітхання
Приносять в душу стільки злив!
Чи всі витримують страждання?!
Як свічка, гаснуть на очах…
Надія в кожного остання -
Зависла мрія десь в зірках…
- Послухай, Світ, як серце плаче!
Та сипле сіль поверх повік…
А час іде. Сміється наче...
Спішить розтанути навік.
Нехай дзвенить джерельце з щастям…
Жагу скоріш задовольнить!
Усі закохані нещасні
Щасливі стануть лиш за мить.
25.01.2015 р.
Фото з інета.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554894
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.01.2015
автор: Любов Вишневецька