Заховай мене у скалистій печері,
Що назовні має лиш два входи.
Як у раковину,де Ти та вечеря,
Щоб кохалися з ранку до сходу.
Нехай з печери буде видно гори,
Потонулі в блакитну неба синь.
І шумить у низу пінне хай море,-
Простяглась щоб краса в далечінь.
Заховай мене в піднебессі десь,
Щоб печера ховалась у листі.
Щоб навколо був простір весь,
Мов з картини - барвистий і чистий.
А в печері затишно і тепло буде,-
Постіль з зелених трав, стіл з дерев.
І навіть,коли зима буде всюди,-
Й чутно завії й хурделиці рев.
© (Анна Діденко. - 2015р.)
________________________________
На фото затишний дім-печера архітектора Діка Кларка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554880
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 26.01.2015
автор: anna zakohana