Сиди тихо і жуй собі слинку.
Ти дивися знайшовсь індивід.
Богообраний, штрикаєш в спинку,
Від Ісуса облизаний цвіт…
Не «метай» ти лайно без упину.
Не спинити тобі мій політ.
В небі вільним, я птахом загину
Щоб залишить на обрії слід...
Не для мене холуйська задуха.
Не збираюся жити, як кріт.
Пора витрусить вошей з кожуха,
Остогидли за стільки століть.
Не зливайся у пінку. Послухай:
«Бог, - Шевченків для нас Заповіт»!
Мати ж божа твоя, була шлюха…
Ось такий тобі жиде одвіт.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554610
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.01.2015
автор: Дід Миколай