По каменю в ущелині
Петляє, наче вуж.
Ховаючись у зелені
Біжить-спішить чимдуж.
Із рідних гір долиною =
Її одвічна путь.
Карпатською перлиною
Краяни річку звуть.
Бо чиста, незамулена
Швидка її вода.
Буває, часом, збурена –
Зміта все, як орда.
З характером і вродою,
Мов на порі дівча,
Не панською погордою,
А радо зустріча.
Бадьорить свіжо хвилею
І веселить серця…
Й для мене стала милою
Пісенна річка ця…
26.01.2015.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554583
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 25.01.2015
автор: Вячеслав Романовський