Не падай солдате... потрібно вставати!
Вставати за силу країни.
Згадай про матусю, яка біля хати,
Чекає з надією сина.
Чекає живого і любить всім серцем,
Свою найдорожчу дитину,
Вона не дозволить так просто померти,
Бо ти ж бо у неї єдиний.
Тримайся відважно, тримайся упеврто,
Не падай, не падай, ти ж сильний,
І навіть не думай коритися смерті,
У тебе ж є вибір, ти вільний!
І навіть коли занепаде надія,
Потрібно у вірі стояти.
Бо знай що у мами лише одна мрія,
Це сина живого стрічати!
Ліна Кобевко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554523
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.01.2015
автор: Ліна Кобевко