"ЦАР" І КРУКИ

Певно  буде  війна,  знову  чорні  круки,
Наче  смертю  обсіли  дерева,
Бідні  люди,  невинні,    у  землю  лягли,
Суне  далі  армада  «царева».

І  народить  земля  ж  супостатів  таких,
Яким  горе  людське  власна  радість,
Вже  його  прокляли,  слів  же  скільки  гидких,
Всі  дарують  «цареві»  на  старість.

Не  дожити  йому  до  старечих  років,
Божий  суд  над  ним  скоро  нагряне
І  злетяться  круки  всі,  із  різних  боків,
Смерть  його  поміж  люду  застане…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554411
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.01.2015
автор: Віталій Назарук