Та що тобі такого я зробила?
Злетіти дав і кинув потім в прірву.
Я десь в напівдорозі голосила.
Я крила свої зріжу,здеру,зірву...
Та що тобі такого я сказала?!.
Кохаю вище неба і кохання?..
Пройду...Неначе зовсім не впізнала.
Хвилини йти благала швидше зрання...
Та чим тобі коханий завинила?!
Що з силою силенною кохала?!
Що небо тобі в серці прихилила?
Торкнутись вуст схотіла...Тихо впала...
Та чим тоді коханий відплатити?
Молити Бога,щоб послав Вам щастя.
А я?..Навчусь сама,саменька жити...
І мрії ваші...Разом...Хай здійсняться...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554323
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.01.2015
автор: Відочка Вансель