Співаємо : ,, Боже єдиний…’’
А де наша єдність свята?
Печаллю верби і калини
Спливають за обрій літа.
Бо мало, ох, мало співати,
Аж сльози бринять на очах,-
Горнімось до рідної хати,
Ставаймо плече до плеча!
У справі святій нам підсобить
Одна лиш любов, а не мста,
Бо кров прегірка міжусобиць
Пече Україні уста.
Князі і гетьмани, а зараз
Високі державні мужі –
У розбраті, гніві і чварах…
І доки так буде, скажіть?
Ми ж є українцями зроду,
Єдна Україна усіх.
Ми ж діти одного народу,
Не даймось на поглум і сміх!
Сміялась з нас доля жорстока
Й історія наша гірка…
Згадаймо Шевченка-пророка,
Згадаймо Івана Франка.
Бо ж мали ми волю, і славу,
І гідне та чесне ім’я…
Будуймо велику державу,
Бо разом усі ми – сім’я !
Бо разом усі ми – родина,
Єдина і кров у нас, й плоть.
Хай квітне єдина Вкраїна
І всім нам поможе Господь!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553857
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 22.01.2015
автор: XS