Лишилась осінь, а тепла не стало.
Думки порожні, холодно в кімнаті.
Мені потрібно неймовірно мало:
Яскраво жити і спокійно спати.
Закрию двері наглухо й навічно
Усім, хто стука треба чи не треба.
Я людству щастя, безумовно, зичу,
Та я й сама сягнути зможу неба.
Минає осінь. Я чекаю снігу.
Вберусь з зимою в сніжно-білі шати.
І не старайтесь. Не зламати кригу.
Я хочу жити. І спокійно спати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553823
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.01.2015
автор: Олеся Руда