Заштопав туман весь простір,
А серце виїла міль.
Непрохані нині гості –
Новини, де кров і біль.
Знов смерть з-під дула рашиста
Регоче і сіє страх.
І плаче Діва Пречиста
За сином, що ліг в боях.
І плаче дитя і жінка.
Матуся чорна від сліз.
ТугОю квилить сторінка,
Бо список убитих зріс.
І крається кожне серце
За тим, хто знайшов свій мир,
Хто в ранах, в лабетах смерті,
Кого узялИ в ясир.
Я дякую нашим воям.
За дух – натЯг тятиви.
Вони – це справжні герої.
А інші – то грязь Москви.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553811
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 22.01.2015
автор: Крилата (Любов Пікас)