Телефон
Кожної миті він під рукою...
Тато і мама печуться душою,
Дружина сивіє ще молодою,
Діти не хочуть ходити до школи,
Дива чекають від телефону,
Щоби почути голос знайомий
По телефону рідний ,бадьорий:
"В мене все добре.Живий і здоровий."
Кожної миті він під рукою...
Душить всім груди важкою горою,
Хмарою чорною над головою...
Дітям всміхаються,самі ж від болю
Губи кусають прямо до крові.
Ні сну ,ні спокою і не відомо
Коли почується по телефону:
"Війна закінчилась.Вже їду додому."
Кожної миті він під рукою
Щоби ловити кожнеє слово,
Щоби почути солдата живого.
Може ,в останнє...Відомо лиш Богу...
21.01.15.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553489
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 21.01.2015
автор: Олексій Благослов