Місяць на небі, високо зорі
Стелять Чумацький шлях.
Бідна дівчина в нещасті і горі,
Серце стискає страх.
Яку ж тобі долю Господь подарує?
Чи буде щасливим життя?
І скільки зозуля років нарахує?
Що кажуть твої почуття?
Немає в небоги ні мами, ні тата,
Благає: - Господь, захисти!
Хто приголубить, хто дасть їй пораду,
Немає, куди їй піти.
І так їй безрадісно в білому світі,
Хоч в прірву одразу стрибай,
За що так страждають самотні діти?
За що їх Господь покарав?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553433
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 21.01.2015
автор: kostyanika