У невірності підозри
Гнат дружині закидав.
Хоч підстав на те ніяких
Звичайнісінько, не мав.
З кожним днем все нахабніше
Він дружину обзивав
І огидними словами
Все частіше «посилав».
То ж одного разу жінки
Вдома так і не застав.
На столі лише записка:
-Я є там,куди послав.
І займаюсь тим,що в тебе
Було завжди на умі.
Не шукай мене,не треба.
Тут так хороше мені!
І повір,що "клята совість"
Мене зовсім не гризе.
Тільки жаль,що я раніше
Не послухалась тебе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553192
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.01.2015
автор: Galina Udovychenko