[i]« Повторение – мать учения»[/i]
Прислів’я
У ту далеку не мою війну
ходили [i]наші воїни[/i] в атаку
за Батьківщину, а не за «страну»,
за хату рідну. Не за сатану,
а отже, не за Сталіна-собаку.
А нині ми воюємо за те,
аби не стало на плацу руїни
собак війни. І плем’я молоде
вершити буде долю України,
коли війна у пекло відійде.
А поки-що у нашому обійсті
і п’ядь землі не віддамо орді,
аби двоглавий у чужім гнізді
не запускав у наші душі кігті.
А поки-що далеко до, – [i]ура[/i].
Є віра у реалії, а казку
розповідати буде дітвора,
коли прийде у хату Божа ласка.
Існують поряд – фея і яга.
У тої й тої є своя оселя.
Але у нас – всеєвропейська фея!
І ті, кому Вітчизна дорога,
слугують їй, щоб іншої нога
не посягала на її трофеї.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552677
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 18.01.2015
автор: I.Teрен