Не буває морів в ополонці…

У  вогні  де  ту  правду  узяти?
Нам  минуле  згоріло  усе,
Кожен  погляд  роз’єднують  ґрати
І  слова  захололі  уже…  

Запізнився  на  ціле  століття,
А  насправді  лиш  років  на  п’ять,
Пошмагало  нас  вистигле  віття…
Де  нам  сили  на  подих  узять?

Порожнеча  від  злого  проходить,
Усотавши  неспинений  час,
Від  хорошого  краще  знаходить,
Не  знайшовши,  замучує  нас…

І  ніхто  в  наших  бідах  не  винен,
Окрім  вічно  невпевнених  кроків,
Чом  же  спогади  просто  не  згинуть,
Наковтавшись  пекельних  уроків?

Обернутися  можна  на  вчора,
Але  не  повернути  його,
Не  почну  я  минулого  знову,  –
Надто  серце  мені  пропекло…

Нас  осяє  однакове  сонце,
Але  в  різних,  не  схожих  світах,
Не  буває  морів  в  ополонці,
Як  любові  в  забутих  очах…

18.01.2015

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552623
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.01.2015
автор: Lee Olherson