Під покровом ночі,
Хвилюється імла,
І місяць серп свій точить,
Стривожений від сна.
Земля ховає у лісах
Сторінок безліч притч,
Вже неба не згадає птах,
Та вряди-годи лине клич.
А зорі свій ковтають пил-
За горизонтом видиво для них,
І споглядають з усіх жил,
Та це лиш згуба для сліпих...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552399
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.01.2015
автор: Мевша