І жити сьогоднішнім днем,
Бо враження що все по колу пливе,
Я біжу за водою, та граюсь з вогнем,
І те що є рівне, насправді криве.
Я сьогодні пахну чужою жінкою,
В чомусь гіршою,
В чомусь ліпшою,
Відчуваючи голод за словами ніжними
Я жадібно заміняю тебе.
Там така чистота із небес падає,
Але мій заражений мозок хворіє,
Я з іншими сохну, почався процес,
Розколу душі що помалу тліє.
До тебе мені сотню років іти,
І у цьому й наступних життях обіцяю,
Я буду там, де будеш і ти,
Аби оберегом для тебе стати …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552362
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.01.2015
автор: Віктор Непомнящий