Я - пазурі шкла, що ковзають по щоці.
Я - Сонця молодший брат у дзвінкім кілішку.
Я - ті, що вдавали, й ті, що наприкінці
Справді вдалися, мовивши "я - залишусь"...
Я - вітер, з яким щоночі гойдаєшся в снах.
Я - брижі, що мляво котять щоранку твоїм волоссям.
Я - скалка льодова в серці, та я ж - і його весна.
Я - те, що виточує й робить тебе дорослим.
Я - струн передзвін, що знайомо за жили хапа,
Зимових зірок мерехтливе вгорі суголосся.
Я - часом холодна й зряча, а часом - гаряча й сліпа...
Я - те, що викохує й робить тебе дорослим.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552268
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.01.2015
автор: Леся Kürbis