Зникни назавжди з життя його, дівчинко.
Причину ти знаєш прекрасно й сама.
І погляди ваші на пальцях полічено.
І ти ж все одно не будеш одна.
Та й не журися за ним, розчарована.
Доля й та - буває дурна.
Ти ж не боєць, а в кайдани закована.
Чого ж ти боїшся? Ти не знаєш життя...
Для віри, любові, надії й добра.
Так, ти не будеш ніколи одна.
Тому зникни з його малого життя,
А він ще згадає ким ти була.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551912
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.01.2015
автор: Вероніка Стрельченко