У день коли народжувалось місто
Пологи видалися затяжними
Кричали сосни як проходили між ними
Автошляхи і прорізалися домівки
Дахи скрипіли, цокотіла черепиця
У спазмах миготіло ліхтарями
А брами не скрипіли
Брами били
Дверима хвіртками замками
Це місто народилось з віддзеркалень
Це місто народилося бастардом
В країні безіменний і безликій
І герб собі обрало - чорні піки,
Щоб дама завжди туз піковий крила
І крила відростили всі міщани
І полетіли снігом білим-білим
У день цей місто сильно засніжило.
Це місто народилося із мертвим
Сіамським близнюком в земній утробі
Ти - перша проба
І перша спроба Абсолюту
Атрибути свої продай аукціоном.
І не кажи, що клони не існують.
Це нейрони наплутали, куди сигнал подати.
Це Місто, у якому неможливо жити.
Тут всі приречені на існування.
І навіть зрання згадай про це,
Коли собі завариш каву.
Ти - в анклаві
Незнаної, нейменної держави.
26 грудня 2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551740
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 15.01.2015
автор: Софія Костицька