Люблю, люблю - сказати вже нікому.

Любові  просимо  у  Бога,
Любові  просимо  в  людей.
Любові  просимо  і  що  ?
Самі  любили  -  не  змогли,
самі  просили  -  не  знайшли.
Самі  картали  лиш  себе.

Люблю,  люблю  -  сказати  вже  нікому́́.
все  виїло,  все  вицвіло,  пройшло.
Пройшло  у  далечінь,  у  спокій,  тишу.
Пройшло  миттєво  і  так  довго,
що  лише  згадка  на  душі
залишила  рубець  і  рану,
яку  загоїть  не  зможуть  лікарі.

Лиш  час  лікує,  вічність  забера́,
той  спомин,  що  залишило  кохання,
той  спомин,  що  не  має  майбуття.

Людмила  Яблонська.
10.01.2015  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551525
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.01.2015
автор: Людмила Яблонська