Весна заграє струнами на арфі почуттів,
Під кригою станцюють в хвилі радощів моря,
Дві тіні серед вулиці розкажуть все без слів,
В кутках душі пошириться сердець близьких луна,
Пройшли роки годиною в примарності страхів,
Ми погляди тримали на залізних ланцюгах,
Крокуючи в самотню глибину своїх світів,
Я зміг себе побачити тоді в твоїх очах,
Не вір міфічній долі, що блукає у думках,
Зійшлись чужі дороги без божественних пісень,
Я знаю, що кохання ми тримали на руках,
Під звуки материнства розпочавши новий день,
Я бачив тисячі нічних пейзажів та зірок,
Черпав своє натхнення з багатьох казкових місць,
Та варто лиш назустріч нам зробити перший крок,
І зорі затанцюють в небесах моїх зіниць,
Тече по жилах радісність цілюща, як вода,
В думках любов малюючи найкращою з картин,
Неначе ти по шовку проблукав своє життя,
І крилами торкався багатьох гірських вершин.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551393
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.01.2015
автор: VDMK