Крізь неба сито сіє білий сон,
Стискає вечір на душі акорди,
Співає вільно вітер в унісон,
І падають на землю світлі хорди.
Дороги заховалися під сніг,
Дерева прикрашаються до свята,
Асфальт не відчуває більше ніг,
Не гупають по нім дитячі п`яти.
Порушить тишу лиш нічний клаксон,
У вікнах дивне сяйво зависає,
На землю з неба сіє дивний сон,
Короткий день у сутінках згасає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550953
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 12.01.2015
автор: РОМАН СОБОЛЄВ (В СТРИГУН)