Закладуся колоссям в твоє волосся
На прийдешнюю зиму.
Розростуся за осінь,
Розпущуся за осінь...
Прогодуємо сина.
Жоден бог не проситиме вбити людину:
Вітер згусне від туги,
Забракне повітря.
Ніч і день, день і ніч,
Бог і ми, люди й світ,
Очі й руки
І з них
Крик дитини.
Обіймуся тобою до неба вершин.
Розтечуся із піків гірських у долини...
Бо Любов, проостаюча до зими, -
Це, насправді, єдина Людина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550468
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.01.2015
автор: Sandra CurlyWurly