Дивлюся на тебе й питаю –
Та я ж тебе зовсім не знаю?!..
Душа твоя темна, як ніч,
Чи гра моя варта тих свіч?..
Мабуть, що не варта, не варта…
Розкрита долоня, мов карта,
Як лінія долі іде?.. –
Не сказано цього ніде…
Мабуть, підійшла я до краю,
Надію у серці втрачаю…
Згасають мої почуття…
Прийшли переміни в життя!..
Напевно, так треба! так треба…
Торкнутись долонями неба!..
Але…посковзнутись на склі…
І далі іти – по землі…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550110
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.01.2015
автор: majra