Присвячується пам‘яті дідуся Христини Рикмас
*****************************************
Підчас життя буває невблаганним,
І час безжально струни рве,
І в сивий вирій відлітають,
Всі ті, хто мав би жити ще.
Комусь гірка приходить звістка,
Когось машина раптом вб’є,
А в мене дід прожив сторіччя,
Але так само душу рве...
[color="#0033ff"] Летіть, летіть...Летіть, Летіть...
В скорботну мить, в небес блакить,
Летіть, летіть... Летіть, летіть...
І спокій для душі знайдіть.
Летіть, летіть...Летіть, Летіть...
Мов журавлі в небес блакить,
Летіть, летіть... Летіть, летіть...
У зорях спокій віднайдіть.[/color]
Під час життя складне занадто,
І смерть мов грім із небуття,
Для чого жити в світі маєш,
Бо час тече немов ріка.
Комусь здається час безкраїм,
Когось вже вкрила сивина,
А в хаті діда догорає
За упокій душі свіча.
[color="#0033ff"]Летіть, летіть...Летіть, Летіть...
Мов журавлі в небес блакить,
Летіть, летіть... Летіть, летіть...
У зорях спокій віднайдіть.
Летіть, летіть...Летіть, Летіть...
В скорботну мить, в небес блакить,
Летіть, летіть... Летіть, летіть...
І спокій для душі знайдіть.[/color]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550045
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 09.01.2015
автор: Сергій Ранковий