Волів я стати депутатом,
Та не простим. Це ж модно!
Щоб володіти міг мандатом
Довіри – всенародним.
Важка дорога до корита,
Та все ж таки успішна!..
Тепер у мене своя свита
І пансіон розкішний.
«На шару» маю 20 тисяч
Я зарплатні у місяць.
Й одне завдання: – Лиш товктися
В верховному «замісі».
Є секретар у мене чемний,
Та ще три референти.
І заробіток у них певний –
Як мрія у студента.
Авто в прислузі маю «кльове»,
А з ним ще і шофера.
За це прислуга вже готова
На все… От ненажери.
Квартиру вирвав я «на шару»
Собі в самій столиці.
Я навіть в сні про це не марив,
Хоч сон міг не здійсниться.
Тепер спокійно на Канари
Спішу відпочивати.
І, мабуть, ще собі «на шару»
Щось зможу я урвати.
Поки у кріслі депутатськім –
Потрібно більше рвати:
Якусь там фірму чи контору
Мерщій «прихвазувати».
Про своїх рідних не забути,
Комусь портфель чи крісло.
І так закон наш обігнути,
Щоб десь було не «трісло».
А як народ живе?.. – Байдуже
Для мене це питання.
Бо головне для мене, друже,
Купатися в сметані.
15 серпня 2006 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549919
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.01.2015
автор: Віктор Слюсар