Як у Святвечір вечеряла, мамо?
Вперше твій син за столом не сидів.
Свічка горіла і полум'я тьмяне
Кидало біль і тривогу на стіл.
Вперше молилась ти, мамо, без сина.
Сльози зрадливі текли ручаєм.
В дружньому колі зібралась родина,
Щоб розділити твій боліний щем.
Мамо, не плач. Бог і ми із тобою.
Син твій – герой. Він за край наш поліг.
Сонце зійде, ворог щезне з росою.
Доля і воля прийде на поріг.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549793
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 08.01.2015
автор: Крилата (Любов Пікас)