Місяць літа вигорів на сонці,
Легшим став за ватяні хмарки
І лишив у мене на долоньці
Слід-квиток на подорож вві сні.
В час нічний, як тільки він дозріє
І мотузку спустить до вікна,
Я втечу у зоряну завію –
У сади, де губиться луна.
По Нектарнім* морі погуляю,
Місячних послухаю джмелів,
У хмаринах* трохи заблукаю
І проллюсь вологою дощів*…
Повернусь на парашутах літа
Із букетом зоряних квіток,
У якому буде майоріти
Місяцем загублений квиток…
**На Місяці є Море Нектару, Море Хмар і Море Дощів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549749
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.01.2015
автор: ptaha