Тонкою ниттю тягнеться життя
Крізь темні ночі і холодні зими,
Дитячою зорею небеса
Палаючи відроджують надію.
Благаю, час не поспішай,
Не рви останнє жовте листя,
Дай повернусь у рідний край,
Де всі шляхи мої зійшлися.
Де зорі подають у гай,
В ставку збираючи намисто,
І вітер шепче: Пригадай
Колись загублене дитинство.
Тонкою ниттю тягнеться життя
Крізь темні ночі і холодні зими,
Дитячою зорею небеса
Палаючи відроджують надію.
Без спину мчить моє життя,
І час безжально невблаганний,
А серце просить вороття
У світ дитинства бездоганний.
Де за столом уся рідня
Зібралась у різдвяний вечір,
І Батьківська свята рука
Волосся моє ніжно чеше.
Тонкою ниттю тягнеться життя
Крізь темні ночі і холодні зими,
Дитячою зорею небеса
Палаючи відроджують надію.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549593
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 07.01.2015
автор: Сергій Ранковий