Ви чуєте? Там хтось говорить,
Мов соловейко щебета.
Скажіть мені, що це за мова,
Якою він так вправно творить,
Що серце, мов та квітка розквіта?
В часи лихі у серці ми її ховали
І там носили, аж поки час не наставав.
Плекали і щедро кров’ю поливали,
Коли народ за неї воював.
Аби зростить. Й таки зростили.
Ось наша мова!
Ми з нею в космос полетіли.
Погляньте вона знову
Цвіте в квітастих рушниках,
А ось у хлібнім полі
Волошками синіє
І кріпне корнем у віках.
Лютий 2011
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549242
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.01.2015
автор: sloboda