Я знаю, я тобі потрібна,
І це не просто звук пустий.
Бо нам обом це необхідно,
Кохання того щем святий.
Розділимо навпіл любов і радість,
Й роки, що нам зозуля накує.
А от коли вже прийде старість,
Поглянем в вічі, найдорожчі над усе.
Ми не боялись підлості і зради,
А цінували кожну мить.
Своїм коханням хмари розганяли
Від того, аж сльоза блищить.
Зігріє літо, прийде осінь
І листопадом закружля.
Та лиш кохання, наче повінь,
Весною знову заспіва.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548809
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.01.2015
автор: Зоя Журавка