У гірському готелі
Не прагне гаснути багаття
В Гостинному каміні.
Вуглинки, як вечірні плаття,
Виблискують камінням.
Хоч хто на спалахи не гляне –
Той не відводить очі.
Як мріють вразливі гурмани,
Щоб не скінчались ночі...
Ліворуч, раптом, блисткограєм,
Немов, із вогняних каблучок.
Ти сходила у зал: "Вітаю",
З гірських кришталиків співучих
Свята привітна досконалість...
"Кому з нас диво усміхалось?", -
Подумалось чоловікам.
...Камін палав серцям, очам.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548689
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 04.01.2015
автор: Юхниця Євген