Найми мене шукати щастя…
І пусти
блукати, вигадок лісами, долей нивами.
Навчи мене іти без ворожби
й знаходити завжди людей красивими.
Пусти мене за чистою водою
у теплий і прозорий океан,
бо я, оплутаний суєтною ботвою,
загруз, немов тмутараканський істукан.
Прийми і підійми мене до хмар.
Заглянути я хочу за простори,
і розповісти всім (бо я – казкар),
і сипати з небес метаМорфоми.
Спини і обійми мене…
Помовч
Про те, що я не видячи узрів.
Не розливай в прозорі води жовч.
Куди послали, я туди й привів.
Ю.П.
2014
відео https://youtu.be/YbwUOdjSmZc
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548645
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.01.2015
автор: Посух